Конституця УСРР 1920 року
Конституця УСРР 1920 року
5 12 липня 1918 р. в Москв було офцйно утворено КП(б)У як «складову невд мну» частину РКП(б). Там же, на збраному партйному з зд, було розпущено ранше оформлений як незалежний вд бльшовицько парт вищий укранський радянський державний орган. На змну йому прийшла цлковито партйна нституця у вигляд Всеукранського центрального вйськово-революцйного комтету (ВЦВРК) пд головуванням росйського бльшовика А. Бубнова. Проте, вже 19 листопада 1918 р., пд час збройного виступу в Укран проти гетьмансько влади Счових Стрльцв пд проводом Директор, що перерс у масове повстання, бльшовиками у Курську термново було створено нову маронеткову державну структуру Тимчасовий робтничо-селянський уряд Украни. До його складу увйшли Г. Пятаков вд Кива (голова), К. Ворошилов (вд Луганська), А. Сергв (Артем) (вд Харкова), Е. Кврнг (вд Катеринослава), В. Затонський (вд Кива), Ю. Коцюбинський (вд Чернгова). Невдовз з рознарядки В. Лнна та ЦК РКП(б) цей «уряд» очолив Х. Раковський, який вважав, що виршення питання радянзац Украни можливе лише в «утвердженн пролетарсько диктатури», а запровадити вдасться «тльки за допомогою Радянсько Рос Росйсько Комунстично парт при тсному об днанн господарсько-економчного апарату, тобто при централзац облку та розподлу як живих сил, так матеральних багатств Рос та Украни».
Повдом про бойову оп-цю укр повстанцв 1920 року (ДА Сумсько област. ф.Р-1705, оп.2, спр.1, арк.29)
Невдовз розпочалася перша укрансько-бльшовицька вйна, а в счн 1918 р. услд за «червоними» вйськами Муравйова до Кива прибув й Народний секретарат. Втм, невдовз контрнаступ союзницьких Центральнй Рад нмецьких та австро-угорських вйськ змусив бльшовицький уряд Украни залишити столицю [1] й перебратися спочатку до Полтави, Катеринослава, а згодом у Таганрог. 19 квтня 1918 р., перед взяттям Таганрога нмецькими вйськами, повноваження вищих органв укрансько бльшовицько влади було надано так званому Повстанському бюро [2] («революцйнй дев ятц»), що проснувало до липня 1918 р.
Перш за все Украну було проголошено Республкою рад робтничих, солдатських та селянських депутатв як федеративно частини Росйсько Республки. Як наслдок в Укран одразу почали запроваджуватися декрети на розпорядження бльшовицько Ради народних комсарв, а мж урядами Петрограда та Харкова вдтод встановлювалася «цлковита погодженсть у цлях дях, необхдна в нтересах робтникв селян усх народв Росйсько Федерац». Уся повнота влади передавалася обраному на вищевказаному харквському збранн Всеукранському Центральному виконавчому комтетов (ВУЦВК). 17 грудня 1917 р. було оголошено про створення уряду радянсько Украни Народного секретарату.
Анонмна антирадянська селянська агтка 1920 року
9 грудня 1917 р. до розкольникв приднався (43 голоси «за», 11 «проти») ¶¶¶ з зд рад Донецького та Криворзького басейнв. Делегати-нтригани, переважна бльшсть з яких належала до Росйсько соцал-демократично робтничо парт (бльшовикв), проголосили сво збрання ¶ з здом рад робтничих та солдатських депутатв Украни «при участ частини селянських депутатв». Вн тривав два дн (11 та 12 грудня 1917 р.), за як це нелегтимне збрання прийняло низку протизаконних деструктивних документв.
Саме тод, 7 8 грудня 1917 р., пробльшовицьк делегати (127 чоловк) вд 49 мсцевих рад робтничих солдатських вдмовилися продовжувати свою участь у засданнях ¶ Всеукранського з зду рад у Кив та перехали до Харкова. З зд прийняв резолюц «Про органзацю влади на Укран» та «Про самовизначення Украни», а також проголосив, що «Украна проголошуться Республкою Рад робтничих, солдатських та селянських депутатв». Укранську робтничо-селянську радянську республку в офцйних радянських актах вдразу ж псля утворення називали також «Укранською Народною Республкою», аби перехопити популярнсть справжньо УНР.
Прапор УНР Совтв робтничих, селянських, солдатських козацьких депутатв (грудень 1917 - березень 1918)
Назва «Укранська Соцалстична Радянська Республка» (УСРР), як уособлення та визначення маронеткового бльшовицького адмнстративно-територального утворення в Укран, було надано зазначенй формац Тимчасовим робтничо-селянським урядом Украни 6 счня 1919 р. УСРР була формально проголошена як «окрема держава» на III Всеукранському з зд рад 6 10 березня 1919 р., коли ухвалено першу конституцю УСРР. Остаточно Конституця УСРР була затверджена Всеукранським центральним виконавчим комтетом на засданн 14 березня 1919 р. Проте сторя виникнення, а врнше було б сказати «виклонування» росйськими бльшовиками, так званих «радянських» органв влади в Укран бере свй початок з грудня 1917 року.
Псля втрати укранською державною владою власно територ та виходу верховних властей ЗУНР (кнець 1919 р.) та УНР (кнець 1920 р.) за меж Украни, на теренах боротьба з бльшовизмом не вщухла. Вдбувся Другий зимовий похд, тривала повстансько-партизанська боротьба, проте владою в кран остаточно опанував бльшовицький уряд УСРР, вйська якого згодом придушили хоч численн, але розрзненн повстанськ виступи.
Опублковано: Гай-Нижник П. «Самостйна» УСРР: хронологя виникнення маронетково псевдодержави та «добровльного» вступу до СРСР // Украна Incognita: веб-додаток до всеукрансько газети «День». 2011. 27 грудня [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/xronologiya-viniknennya-marionetkovoyi-psevdoderzhavi.html
та «добровльного» вступу до СРСР
маронетково псевдодержави
«Самостйна» УСРР: хронологя виникнення
Павло Гай-Нижник
Украна, Гай-Нижник Павло Павлович
Доброчинн пожертви на пдтримку сайту:
«Самостйна» УСРР: хронологя виникнення маронетково псевдодержави та «добровльного» вступу до СРСР // Украна Incognita. 2011. 27 грудня.
Комментариев нет:
Отправить комментарий